ТОРКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. торка́ти й торка́тися. Йдемо серед урочистої ночі, і груди п’ють солодке повітря, і мозок хоче запам’ятати на все життя зоряне небо, торкання трави об ноги, краплі роси (Ю. Янов., І, 1954, 73).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 204.