ТОРОПИ́ТИСЯ, плю́ся, пи́шся, недок., розм., діал. Боятися, торопіти. Чого він торопиться, оцей тороплений кінь? (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 206.