ТОСКА́, и́, ж., рідко. Те саме, що ту́га. — То оце вже, всьому між нами край! всьому? — з тоскою запитує він (Вас., Вибр., 1944, 132).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 211.