ТОЧНІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. Дуже точний. А ще було як намалює що-небудь та підпише.., що се не кавун, а слива, так таки точнісінька слива (Кв.-Осн., II, 1956, 5); [Xмара:] Характер у вас — точнісінька копія …[Клеопатра:] Це все від мого діда, адмірала… (Корн., Чому посміх. зорі, 1958, 28).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 217.