ТРАВИ́ЛЬНИЙ, а, е, спец. Признач. для травлення (див. тра́влення1). Травильні розчини, які містять сірчану кислоту й залізний купорос, утворюються в результаті обробки металопрокату сірчаною кислотою для видалення окалини (Ком. Укр., 1, 1964, 29); Удосконалив він також конструкцію травильних ванн для сірчаної кислоти (Веч. Київ, 2.II 1968, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 220.