ТРАГЕДІ́ЙНО. Присл. до трагеді́йний. — Проклятий Поцілуйко отруїв моє щастя, — трагедійно зламалися брови у жінки (Стельмах, Правда.., 1961, 160); Майже завжди ситуації [у ранніх поезіях М. Бажана] трагедійно напружені, завжди перемагає самовіддана вірність революції (Літ. газ., 17.I 1946, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 223.