ТРАНЗИ́СТОРНИЙ, а, е. Прикм. до транзи́стор. В післявоєнні роки почався бурхливий розвиток радіоелектроніки, транзисторної техніки (Знання.., 2, 1968, 4); // Зробл. із застосуванням транзисторів (у 1 знач.). В Угорщині випущено транзисторний магнітофон із стрічкою завширшки у два сантиметри (Наука.., 2, 1966, 23); Частка праці Горлівських хіміків є і у транзисторних приймачах «Спідола», і в холодильниках, і в інших предметах побуту (Роб. газ., 7.V 1965, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 229.