ТРАНСПАРА́НТ, а, ч.
1. Прозора тканина (папір) з лозунгами або з певним зображенням, натягнута на раму й освітлена ззаду. Під світлом транспаранта стоїть замислена Олена (Мик., І, 1957, 180); // Взагалі натягнута на раму або прикріплена до держаків тканина (чи папір) із текстом чи з певним зображенням. Хлопці тримали моделі літаків, човників з вітрилами, довгі транспаранти з написами (Панч, Ерік.., 1950, 48); Музикою та сонцем, та гарячим кумачем транспарантів зустріла делегатів закучугурена снігом Полтава (Гончар, II, 1959, 175); * У порівн. За півгодини над другою лінією гвардійських окопів звився білий стяг — на двох багнетах, наче транспарант в час вуличної демонстрації (Смолич, Мир.., 1958, 168).
2. Аркуш компактного світлого паперу з чіткими чорними лініями, який підкладають під нелінований прозорий папір, щоб написані на ньому рядки були рівні.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 231.