ТРАНСФОРМА́ЦІЯ, ї, ж.
1. книжн. Зміна, перетворення виду, форми, істотних властивостей і т. ін. чого-небудь. Переходячи з уст в уста, із доби в добу, твори ці зазнавали різних трансформацій (Рильський, III, 1956, 155); Енергія.. необхідна йому [організму] для здійснення всіх обмінних процесів, серед яких основне місце належить трансформації, або перетворенню речовини в тіло організму (Знання.., 12, 1968, 4); У справжніх поетів трансформація цих [Шевченкових] образів і мотивів відбувається творчо (Літ. Укр., 9.III 1964, 11).
∆ Трансформа́ція пові́тря́них мас — поступова зміна властивостей повітряних мас (кількості тепла, вологи тощо).
2. фіз. Перетворення електричного струму низької напруги на струм високої напруги (або навпаки) за допомогою трансформатора.
3. У театральному, цирковому та естрадному мистецтві — сценічний прийом, який полягає у швидкому перевтіленні артиста (зміна зовнішності, голосу, манер, поведінки тощо). Мені довелося.. знову побачити Марка Лукича [Кропивницького] в двох майже епізодичних ролях. Це була неймовірна трансформація, блискавичне й цілковите перевтілення з образу в образ (Минуле укр. театру, 1953, 133).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 233.