ТРИБО́НІК, а, ч. Той, хто займається трибонікою. Великі надії спеціалісти покладають на розроблену трибоніками теорію використання повітря для змащування деталей (Наука.., 1, 1971, 25).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 251.