ТРИГОЛО́СНИЙ, а, е. Який виконують у три голоси (у 4 знач.); признач. для трьох голосів. Триголосний спів.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 256.
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
ТРИГОЛО́СНИЙ, а, е. Який виконують у три голоси (у 4 знач.); признач. для трьох голосів. Триголосний спів.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 256.