ТРИКУ́БОВИЙ, а, е. Ємністю в три кубічних метри. Ківш трикубового [екскаватора] «Уральця» зі скреготінням врізується в траншею й вивертає величезні брили мерзлого грунту (Рад. Укр., 30.I 1954, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 259.