ТРИМО́ВНИЙ, а, е.
1. Який постійно користується трьома мовами як рівноцінними, рівноправними. Тримовне місто (населення).
2. Складений, написаний трьома мовами. Тримовний словник; Тримовний підпис.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 264.