ТРИНДИ́ЧКА, и, ж., фольк. Пісня, переважно жартівливого змісту, на жвавий, мажорний мотив. А тим часом Назар уже вертався з пастівника, наспівуючи веселої триндички (Л. Янов., І, 1959, 427); Пісні мінялися, а співи все лились,.. Підряд співалися веселі і сумні, Старі й сьогоднішні, триндички й співомовки… (Вирган, В розп. літа, 1959, 181).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 265.