ТРИТРУ́БНИЙ, а, е. Який має три труби, з трьома трубами. На рейді стояв тритрубний броненосець, а попереду, як оса, гостроносий міноносець (Панч, II, 1956, 527).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 268.