ТРОГЛОДИ́ТСЬКИЙ, а, е. Власт. троглодитові. Його цікавив цей троглодитський бік буття [вбивства, грабежі, насильства].. Він представник віджилого світу (Довж., III, 1960, 417).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 280.