ТРУДОЛЮБИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що трудолю́бний. У Лютенці.. хлопці і дівчата на батьковій шиї не сидять.. Пречудесна молодь, трудолюбива (Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 40).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 296.