ТРУХЛЯ́ВІТИ, іє, недок. Робитися трухлявим. Всихаючи, вони [яблуні] розчахувалися на вітрах, трухлявіли, випадали з окоренків (Стельмах, II, 1962, 338); З усіх ознак було помітно, що стовпи пролежали не один рік. Найнижчий шар уже почав трухлявіти (Добр., Тече річка.., 1961, 292).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 303.