ТРЯСИНА́, и́, ж., рідко. Те саме, що трясовина́. — Одчини. — Свят, свят, свят! Згинь, нечиста сило! Зганяю тебе на очерета та болота, на купину та трясину, звідкіля тебе і притаскало, — обізвалася Горпина з печі (Л. Янов., І, 1959, 340).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 305.