ТРЯСУ́Н1, а́, ч., техн. Пристрій із жолобів, що трясуться, для транспортування сипких тіл.
ТРЯСУ́Н2, а́, ч. Член містичної релігійної секти п’ятидесятників. Ватажки антирадянської зграї трясунів особливо яскраво показали своє справжнє вороже обличчя під час Вітчизняної війни (Наука.., 8, 1958, 50).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 307.