ТРЯ́ХНУТИ, не, недок. Підсихати, тужавіти (про вологу землю, білизну і т. ін.).
ТРЯХНУ́ТИ, ну́, неш́, док., розм., рідко. Те саме, що трусну́ти. Раптом Антон Тимофійович обірвав тужну мелодію, тряхнув посивілим чубом.. і заграв веселої (Зар., Антеї, 1962, 222).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 307.