ТРІО́ЛЬНИЙ, а, е, муз. Прикм. до тріо́ль. Хор струнних інструментів відтіняє м’яке гудіння кларнета на тріольному рухові, що гармонує зі звучанням струнної групи (Мист., 1, 1959, 28); Тріольна нота.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 272.