ТУЗЕ́МЕЦЬ, мця, ч., рідко. Те саме, що тубі́лець. Болота, болота Гвіани… туземці… хмари, москіти… О залізна Британіє! І тут твої отруйні квіти (Сос., І, 1957, 271).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 314.