ТУЗЕ́МКА, и, ж., рідко. Жін. до тузе́мець. Він сам був на роздоріжжі. Куди він віз її? Нащо йому було рятувати цю туземку? (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 174).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 314.