ТУ́ПКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Переступати з ноги на ногу на одному місці. Біля церкви зупинили всіх. Старшини зайшли всередину, а вояки тупкали ногами, інші товпилися біля кухонь, грілися (Ірчан, II, 1958, 232).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 321.