ТУРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., діал. Звертати увагу; зважати. Сьогодні ж із вирію вийде чубата Чайка, а з нею прилине і шпак. Та путній хазяїн на них не турає, Дарма, що щебету повен садок (Манж., Тв., 1955, 112).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 324.