ТУРБА́, и́, ж., заст. Турбота, клопіт. Спать ляже [природа], втомившися Турбот такою (Шевч., II, 1963, 381).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 324.