Тутарь, ря, м. Здѣшній, мѣстный житель. Ой тутару, ой тутареньку, сему дому господареньку. Гол. IV. 310.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 298.
Що oзначає слово - "тутарь"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.