ТУ́ТЕЧКА, присл., розм. Тутечки. — Тужиш, моя зозуленько, за своїм сизим голубоньком, та ба! Нема його тутечка (Кв.-Осн., II, 1956, 197).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 329.