ТЮ́ЛЕВИЙ, а, е. Прикм. до тюль. Тюлеві тканини; // Вигот. з тюлю. Усе в них на старий взірець: У тітоньки княжни Поліни Той самий тюлевий чепець (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 186); Моряки подарували щасливим батькам гарненьку поліровану колиску.. з величезним тюлевим пологом від комашні (Тулуб, В степу.., 1964, 343); // Який виробляє тюль. Тюлева фабрика.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 333.