Що oзначає слово - "тюрки"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ТЮ́РКИ, ків, мн. (одн. тюрк, а, ч., тюрча́нка, и, ж.). Велика група споріднених за мовою народів (татар, узбеків, азербайджанців, казахів, киргизів, якутів, турків та ін.). Кремезний ставний тюрк щось сказав, поважно погладивши свою пишну чорну бороду (Досв., Гюлле, 1961, 15); Вірші Сабіра були джерелом натхнення для волелюбних тюрків (Літ. Укр., 12.VI 1962, 2); Тюрчанки з веселою гутіркою проходили мимо нього (Донч., II, 1956, 85).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 334.