Що oзначає слово - "тільки"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ТІ́ЛЬКИ.

1. присл. Майже зараз; щойно. Було ще не пізно — тільки починало смеркати (Мирний, IV, 1955, 286); Чую, як мої очі, ось тільки холодні й сердиті, раптом заграли від почуття, голос м’який став і теплий (Коцюб., II, 1955, 266); Він оце тільки повернувся з тунелю, де спостерігав останні роботи, що з’єднували північний вхід з південним (Ле, Міжгір’я, 1953, 256); Він, здається, одним з перших помітив прапороносців, коли вони тільки з’явилися на узліссі (Гончар, III, 1959, 369).

Ті́льки що: а) зовсім недавно; щойно. Я тільки що знов прочитала Ваш дужий, неначе у крицю закований, Міцно узброєний вірш (Л. Укр., І, 1951, 150); Акин пощипував струни домбри, співучим речитативом імпровізуючи пісню про тільки що прибулий караван (Тулуб, В степу.., 1964, 53); Ніч тільки що огорнула небо, й будинок, і двір, і сад, і ставок, і тополі.. Спить Остап (Довж., І, 1958, 222); б) у поєднанні з дієсловом недоконаного виду вказує на початок дії, вираженої цим дієсловом. Раз Нимидорі приснилось.. Одно сонце серед неба, а друге тільки що сходить в червоних хмарах (Н.-Лев., II, 1956, 245); На клумбах горіли маки, а ранні левкої тільки що розпускались (Коцюб., II, 1955, 392).

2. присл. Ледве, трохи. Сльози утирає [Ярина], На шлях поглядає; Із куряви щось вигляне І знов пропадає, Ніби шапка через поле Котиться, чорніє, Пропадає мошечкою Тільки, тільки мріє, Та й пропало (Шевч.. II, 1963, 336); Те, що місяць назад тільки заклюнулось у серці, тепер уже снувало перед його очима, заволоділо його думками (Мирний, І, 1949, 384).

3. част. обмежувальна. Указує на певне обмеження в кількості, віддалі, величині; всього, не більше як, всього лише. Вже вина в бутлі зосталось тільки на дні (Н.-Лев., III, 1956, 256); Я маю в селі Красиловці — три милі відси, тільки три милі — молоденьку небогу, сирітку по небіжчиці сестрі (Л. Укр., III, 1952, 645); А шинеля в Вані тільки до халяв (Сос., І, 1957, 334); Коли поїзд посунув далі, на мокрому пероні залишився тільки один пасажир із диктовою валізкою в руках (Панч, Синів.., 1959, 3); // Уживається з обмежувально-видільним відтінком, у значенні: лише; ніхто інший, ніщо інше, як; ні в якому іншому місці, ні в який інший час і т. ін., крім. Софія Петрівна сердито обвела оком цілу родину.., але співчував їй тільки Антоша (Коцюб., II, 1955, 388); [Орест:] Ви не любите лотерей? [Саня:] Я люблю тільки таку гру, де я певна, що виграю (Л. Укр., II, 1951, 32); Дурні дядьки! Ні один з вас не розчовпає: Який там в біса звір! На Вовка тільки поговір, А овечок Тарас хапає! (Гл., Вибр., 1951, 47); Та скажи мені, друже, нащо все в житті приходить тільки тоді, коли ми перестаємо бажати цього? (Ю. Янов., II, 1958, 75); В кімнаті було тепло, шкварчала кухня, і тільки тут Шура відчула, що вона перемерзла до кісток — все тіло на ній тіпалося (Гончар, III, 1959, 190); Кожний вишукував товариша по своєму пір’ю: пани віталися тільки до панів, купці — до купців (Мирний, III, 1954, 258); На хуторянських волів теж марні надії.. Отже, надія, все-таки, тільки на себе та на своїх коней (Гончар, III, 1959, 224); // У поєднанні з часткою хіба, лише (лиш) посилює обмеження. Кругом така тиша, як у вусі: ні людина не загомонить, ні собака не гавкне… хіба тільни трісне суха дровинячка під важкими ступнями товариства (Мирний, І, 1949, 286); За ними [молодицями] видко було громаду чоловіків, старих і середніх, і лиш тільки один Йон Галчан залишився поміж жінок та про щось жваво балакав (Коцюб., І, 1955, 281); // У поєднанні з часткою ще або без неї вказує на обмеження дії, явища початковим або попереднім етапом. Мотря того лихого дня прокинулась, ще тільки на світ стало благословитись (Мирний, І, 1949, 291); А ще тільки середа, 2 дні до п’ятниці (Коцюб., III, 1956, 149); // Не раніше, як. Тільки через неділь п’ять, після довгої слабості, опам’ятався Андрійко, почав пізнавати дядька, тітку, людей… (Коцюб., І, 1955, 444); Тільки в чверть на дванадцяту — як посвідчив годинник Сахно — авто з шорстким вереском зарипіло по прибережному піску (Смолич, І, 1958, 45).

І (та й) ті́льки; Та (й) ті́льки всьо́го; [Та] ті́льки й ді́ла — і все, більше нічого. Щоб не зробити знов помилки, прийшов до вас. Козак я й тількиприйміть мене до ваших лав (Сос., І, 1957, 446); Та й чудний же він. Як вирядиться було у нову свою халамиду.., примаже височки оливою, візьме парасоль у руки — ну прямо реготатися з нього, та й тільки (Хотк., І, 1966, 76); Полізе [Чіпка] в розвалений погріб, назбирає ще торішньої ріпи,.. начистить, зварить юшки — та й тільки всього! (Мирний, І, 1949, 299); — Махнути б на неї [тару] рукою, та тільки й діла! (Гончар, III, 1959, 417); Ті́льки й (і) — виражає посилений відтінок обмеження. Тільки мені й потіхи, що коли присняться мої дітки (Вовчок, І, 1955, 278); Тільки й щастя, тільки й жити, Покіль буде сонце гріти (Гл., Вибр., 1951, 242); Тільки і мрії було, щоби клаптик малесенький поля, Дім, та город (Зеров, Вибр., 1966, 259); Ті́льки й його́ (її́, їх, твого́, ва́шого і т.д.), що… — уживається при вказівці на дуже маленьку частку радості, щастя і т. ін., що випала на чиюсь долю. [Груїчева:] Та вже звісно, ви її змалку балуєте. [Олімпіада Іванівна:] А що ж з нею робить? Правду кажучи, тільки й її, що погуляє бідна дитина (Л. Укр., II, 1951, 6); Ті́льки його́ (її́ і т. ін.) й ба́чили див. ба́чити; Ті́льки й різни́ці, щодив. різни́ця1; Ті́льки й розмо́ви див. розмо́ва; Ті́льки так; Так ті́льки — без потреби, без певного наміру, без серйозних підстав або наслідків. Сусід до себе кликав кума: «Приходь лиш, брате, на часок: По чарці вип’ємо, сальця з’їмо шматок». А справді — так не те він дума: То кумові сказав він тільки так (Гл., Вибр., 1951, 28); — Ну, як же тобі там, Василю, живеться у своїх хазяйнів? — Та нічого поки що. Старий тільки все бурчить, але то так тільки (Хотк., І, 1966, 106).

◊ Не ті́льки сві́ту (со́нця), що у ві́кні див. вікно́; Ті́льки брово́ю (ру́кою і т. ін.) повести́ див. пово́дити1; Ті́льки душа́ в ті́лі — про серйозно хвору, вкрай виснажену або дуже втомлену людину; ледве живий. — Отак увесь вік свій прожила, — дума далі баба Сикліта,— тільки душа в тілі,.. все дома сиділа, діло робила, а долі своєї не діждала! (Григ., Вибр., 1959, 29); Ті́льки жму́рки пішли́ див. жму́рки2; Ті́льки й ду́мки (на ду́мці) див. ду́мка; Ті́льки тінь залиши́лася [зоста́лася і т. ін.] від (рідко з) кого див. тінь; Ті́льки цього́ [ще] бракува́ло! див. бракува́ти1.

4. част. видільно-обмежувальна. Служить для логічного виділення певного слова (певних слів) у реченні, до якого (яких) вона стосується. Усі вони знали, який суд буде, і тільки дожидали того дня, коли скінчиться (Вовчок, І, 1955, 363); — Вчора я признався до його в королівському палаці, як до давнього свого колеги, а він чи не впізнав мене й справді, чи тільки вдавав так, бо не хотів впізнати (Н.-Лев., VII, 1966, 50); Він живий, той вітер.. Треба тільки уміти слухати. А дід навчився (Коцюб., І, 1955, 388); — Ходім, Марусю… — Вони пішли, а вслід їм: — Стережи, стережи! Чи встережеш тільки (Хотк., І, 1966, 108); У юрбі моя сестра… Та тільки чому така бліда вона? (Сос., II, 1958, 416).

5. част. підсилювальна. Уживається для підкреслення крайнього напруження дії. Сава Петрович аж трусився весь від злості. Але стримавсь. Як тільки міг спокійно, витяг цигарку, сірники і, вдаючи, що не хоче накурювати в кімнаті, вийшов за двері в коридор (Головко, II, 1957, 196); // Уживається у заперечних реченнях при займенниках і прислівниках для посилення уявлення про велику кількість, об’єм, повноту охоплення і т. ін. чого-небудь. Він слухав, облизуючи щохвилі сухі губи,.. слухав усе, що я тільки не розповідав, — аби звідти, аби з гір, про гори… (Хотк., II, 1966, 372); — Ех, де нас тільки не було!.. По таких горах носило, на такі верховини виносило..! (Гончар, II, 1959, 89); // Уживається з відтінком підсилювального і модального значення: а) у поєднанні з часткою б вносить елемент бажаності. Тільки б хвороба не мучила тіла і туга минала Душу, позбавлену прикрих турбот та нестерпного жаху! (Зеров, Вибр., 1966, 158); б) при формах наказового способу дієслова уживається для виділення, підкреслення значення, вираженого дієсловом. [Орест:] Моя слабість, моє нещастя мине, зникне раптом, тільки скажи мені слово, одно слово! (Л. Укр., II, 1951, 90); — Ну, ти його тільки торкни, котигорошка, то він зараз і розсиплеться, — невдоволено промовив Остап (Коцюб., І, 1955, 349); — Мамо! Ти тільки не хвилюйся. Гайдамаки! — Де? — обмерла мати (Головко, II, 1957, 594); // У поєднанні з займ. що вживається як допоміжний засіб при оформленні окличного речення. — Господи! що тільки робиться на вигоні!вскочивши в хату, замість привіту, прокричала сусіда (Мирний, І, 1949, 318); Що ж воно тільки робиться на світі божому! Яка рука підвела темну селянську стихію на бунт? (Стельмах, І, 1962, 565).

◊ Поду́мати ті́льки; [Ти] поду́май ті́льки; [Ви] поду́майте ті́льки див. поду́мати; Ті́льки [і, й] подава́й (пода́й) див. подава́ти1.

6. спол. часовий. Указує на те, що дія головного речення настає одразу після того, як здійсниться дія підрядного речення; відповідає за знач.: ледве, щойно. Тільки свисну — миттю кінь прилине. За хвилину ми вже в горах будем! (Л. Укр., І, 1951, 391); Тільки діждав Чіпка тепла, зараз накупив дерева, найняв майстрів і заложив над самим шляхом не хату, а цілий невеличкий будинок (Мирний, І, 1949, 367); День ввійшов просто через вікно — враз і прекрасно — тільки мати розсунула віконниці і розчинила раму (Смолич, II, 1958, 7); // У складі парних сполучників ті́льки…, як; ті́льки що…, як підкреслює швидке безпосереднє настання іншої дії. Тільки Кузнецов почав розповідати, як у двері хтось постукав (Головко, II, 1957, 467); Тільки що він, набравши повну жменю [мідяків], ховав у кишеню, як його хтось легенько взяв за плечі (Коцюб., І, 1955, 446); // У складі сполучників як ті́льки, ті́льки лиш підкреслює швидке настання наступної дії, певного стану. Як тільки що почнеш співати, Не хочеться й пшениченьки клювати (Гл., Вибр., 1951, 24); — Завтра, як тільки зійде сонце, почнемо нове межування [землі] (Стельмах, II, 1962, 17); — А так, дивись, Романе, тобі всюди і шана, і хвала. Тільки лиш глянуть на твої погони, на п’ятикутну зірку, на твій ППШ — одразу капелюхи з голів… (Гончар, III, 1959, 192).

7. спол. протиставний. Сполучає речення, одне з яких виражає невідповідність тому, про що говориться в іншому; відповідає за значенням сполучникам: а, але, проте, однак. Управитель став дибки,тільки не зміг пізнати того, хто до його озвався (Вовчок, І, 1955, 176); Не юнак лежав там молоденький, тільки дід старий, як голуб сивий (Л. Укр., І, 1951, 392); Він щось їй крикнув, тільки вона недочула (Григ., Вибр. 1959, 36); Він крикнув:По зрадниках!.. — тільки були слова ці для нього останні (Сос., І, 1957, 455); // У поєднанні з іншими протиставними сполучниками а, але, та і т. ін. підсилює їх значення або таку невідповідність. Як же роздивиться наша Явдоха, що се мана, що се не справжній солдат [солдат], а тільки його парсуна,засоромилась (Кв.-Осн., II, 1956, 12); Але тільки тінь впала, або шеберхнуло щось — вже вона [ящірка] зникла у непомітній шпарці (Коцюб., І, 1955, 290); «Яка погана, — Муха каже, — На світі доленька твоя..» На річ таку Бджола сказала: «Нехай воно і так, Та тільки он що я чувала, Що Муху зневажає всяк» (Гл., Вибр., 1951, 65); // У складі протиставного сполучника ті́льки що приєднує речення з протиставним значенням. Вже давненько панночки приїжджі переносили, що який-то вже там лікар полковий хороший..! Тільки що гордий дуже, — на жадну не погляне, не заговорить (Вовчок, І, 1955, 112); І хитається, все хитається степовий бурлака, здається, наспівує ту ж тягучу, сумно-спокійну мелодію; тільки що не чутно її за вітром (Вас., II, 1959, 22).

8. спол. єднальний. У складі парних сполучників не ті́льки…, але і (й); не ті́льки…, а і (й); не ті́льки…, та і (й); не ті́льки…, ще і (й) підкреслює те, що якась дія переходить через вказані межі. Він часто так лежав не тільки в свято, як то всі добрі люди роблять, — але і в будень (Л. Укр., III, 1952, 637); Як би це добре було, коли б я не тільки спочив, а і вивіз собі матеріал для роботи (Коцюб., III, 1956, 345); Живуть як у раю: не тільки сварки і лайки меж ними нема, та й думки противної одно проти другого не зна (Кв.-Осн., II, 1956, 308); «Усе ти [Ластівко] між людьми і не боїшся їх, Пройдисвітів таких; Не тільки що під стріхою співаєш, Ще й у вікно літаєш…» (Гл., Вибр., 1951, 131).

9. У складі складених умовних сполучників як ті́льки, коли́ ті́льки, коли́ б ті́льки, якщо́ ті́льки, якби́ ті́льки та ін. уживається при вираженні готовності, прагнення до чогось. А такий [Максим Гримач] був: нехай тільки станеться кому з нашого села пригода — головою ляже, а вирятує (Вовчок, І, 1955, 89); Коли тільки річ у грошах, — вона заставить себе, а роздобуде їх (Коцюб., І, 1955, 383); // Уживається як умовний сполучник і приєднує підрядне умовне речення. — Гляди мені: тільки будеш мене зобижати, то я тебе покину… (Мирний, І, 1949, 351); — Тільки б дав нам біг щасливо Повернутися додому, — Срібла-золота насиплю Я співцеві дорогому!.. (Л. Укр., І, 1951, 379).

10. присл., рідко, розм. Те саме, що сті́льки 3, 4. Петрик ще ніколи не бачив тільки незнайомих очей, щоби на нього дивилися (Черемш., Тв., 1960, 35); — Ніхто би тобі за нього тільки не дав (Март., Тв., 1954, 69).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 139.