ТІНИ́ТИ, ню́, ниш, недок., перех., рідко. Те саме, що затіня́ти 1. Тінили світлу течію Крислаті берестки та буки (Бернс, Вибр., перекл. Мисика, 1959, 136).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 143.