ТІОКИСЛОТА́, и́, ж. Сірчана сполука, що становить аналогію до кисневих кислот, але в якій кисень замінений сіркою. Речовини, що утворюються із звичайних кислот при заміщенні у них усього або частини кисню сіркою, носять загальну назву тіокислот (Заг. хімія, 1955, 323).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 145.