ТІСТОМІ́С, а, ч. Робітник, який працює на тістомісильній машині, тістомісильному апараті. Тістоміс.. за точними дозами додає в чан першосортного пшеничного борошна, солі, теплої води, і машина замішує тісто (Веч. Київ, 12.ІV 1957, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 149.