Убіч, убочу, м. Убіч, убочі, ж.
1) Сторона (предмета), бокъ. Гол. Од. 62.
2) Косогоръ. Шейк. Сидить пугач на убочу, на вітер надувся. Н. п.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 307.
Що oзначає слово - "убіч"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.