УВЕРЕ́ДИ́ТИСЯ, е́джу́ся, е́ди́шся, док., розм., рідко. Завдати собі шкоди, надірватися. Еней і сам так розходився,.. Що трохи не увередився, Пішовши з Гандзею в танець (Котл., І, 1952, 73).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 365.