УГЛА́ДИТИ (ВГЛА́ДИТИ), джу, диш, док., перех., розм. Зробити гладким, рівним. — Чого стала свічкою перед очима? — гримнула [свекруха]. — Ич, долівку помазала, віхті знати, рідко глину розвела, чорний діл. А там рубці не вгладила (Горд., II, 1959, 235); Угладив, як бог черепаху.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 375.