Удід, удода, м. = Одуд. Хоч куй, зозуле, хоч не куй: мені і удід закує. Ном. № 5515.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 319.
Що oзначає слово - "удід"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.