УЗВА́Р, у, ч.
1. Солодка рідка страва із сушених фруктів і ягід, зварених у воді; компот. Після печені молодиці подали узвар (Н.-Лев., IV, 1956, 104); Найбільш поширеною солодкою стравою є узвари із сушених фруктів — яблук, груш, вишень, слив, ізюму (Укр. страви, 1957, 277); Біля комори Марія ножем розрізує яблука-падалицю.. І така падалиця згодиться взимку на узвар (Шиян, Баланда, 1957, 180); // заст. Солодкий відвар із сушених фруктів, що готувався напередодні церковних свят — різдва і хрещення — як обрядова страва. На покуті — горщики з кутею та узваром у сіно глибоко зарились, у мисці — свята вода з кропилом (Вас., І, 1959, 304).
2. Сушені фрукти і ягоди. Він дякував старій за все — за повну торбу, де лежала тепер ціла ще сива паляничка, за узвар, якого вкинула Устя до торби, за сало… (Кос., Новели, 1962, 114).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 405.