УЗВІ́З, во́зу, ч. Крутий підйом; вулиця, дорога, що мають підйом. Загони головних потуг стояли за вузьким та стрімким узвозом сажнів за двісті від греблі (Стар., Облога.., 1961, 51); Боричів узвіз уже проїхав і вступає в Київ Ігор-князь (Забіла, У.. світ, 1960, 178); Місцевість поблизу нашого дому була нерівна, з горбами й вибалками, з крутими узвозами на вулицях (Сміл., Сашко, 1954, 14); На кожному узвозі притишував [поїзд] і без того повільний хід (Шовк., Інженери, 1948, 124).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 405.