УЗДОРО́ВЛЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до уздорови́ти. Він [Флавіан] з несвітським криком кинувся сам на коліна перед чудесно уздоровленою дівчиною (Фр., IV, 1950, 155).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 406.