У́ЗЛИК, а, ч., діал. Зменш. до у́зол. Галя щебетала жваво й весело і виймала щось із узлика (Вас., I, 1959, 177).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 408.