УКА́ЧУВАТИСЯ (ВКА́ЧУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., УКАЧА́ТИСЯ (ВКАЧА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, док.
1. Качаючись, обвалюватися в чомусь, убиратися в щось. Вівця десь в пір’ячко вкачалась (Бор., Тв., 1957, 141); Кайдашиха вкачалась у сіно та в пил і тільки обтрушувалась (Н.-Лев., II, 1956, 317).
2. тільки док., розм. Покачатися досхочу, вволю. Він [ведмідь].. як почне викочуватись [викачуватись] та вивалюватись по траві.. Укачавшись, увалявшись, устає, струшує патли (Вовчок, І, 1955, 383).
3. тільки недок. Пас. до ука́чувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 415.