Укленяти, няю, єш, гл.
1) Настойчиво упрашивать, заклинать. Екатер. у. (Залюб.).
2) Упрекать. Вона його вкленяла, як почула, що він так зробив. Екатер. у. (Залюб).
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 328.