УКРАЇНІ́ЗМ, у, ч., лінгв. Слово або мовний зворот, запозичені з української мови. З метою створення історичного і локального колориту в ряді історичних творів.. використовуються лексичні українізми (Курс іст. укр. літ. мови. І, 1958, 201); Нема нічого дивного, що зустрічаємо ми українізми — свідомі, звичайно, і художньо-цілеспрямовані — в «Полтаві» Пушкіна чи в його «Гусарі» (Рильський, III, 1956, 90).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 422.