УКРЕСА́ТИ (ВКРЕСА́ТИ), укрешу́, укре́шеш, док., перех. Крешучи, видобути (вогонь). Треба вогню вкресати на люльку (Кв.-Осн., II, 1956, 145); Миттю вкресала [Явдоха] вогню (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 31).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 423.