УКРО́ЇТИ (ВКРО́ЇТИ), о́ю, о́їш, док., перех., діал. Відрізати. Карній сів, укроїв хліба і почав їсти (Л. Укр., III, 1952, 563).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 425.