Укушати, шаю, єш, гл.
1) Ѣсть. Будеш ти в мене хліб сіль вкутати, маленькі дітки доглядати. Н. п.
2) Употр. только сов. в: укусити, шу, сиш. Він і вкусить, і меду дасть. Ном. № 3056. Гадюка хоч не вкусить, то засичить. Ном. № 2878.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 332.