УЛО́ГО́ВИНКА (ВЛО́ГО́ВИНКА), и, ж. Зменш. до уло́го́вина. Ось невелика улоговинка біля річки. Вона вся густо встелена високим білим роменом і пишним цвітом великих жовтогарячих карпатських маків! (Мас., Під небом.., 1961, 217).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 431.